четверг, 28 ноября 2013 г.

Міністерство освіти і науки України
Державний вищий навчальний заклад
«Макіївський політехнічний коледж»





Методична розробка виховної години
з теми:
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

 (Свято писемності й української мови)



2013


Методична розробка виховного заходу на тему:
 Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.
 Підготувала Іваннікова Л.А. – класний керівник ДВНЗ «Макіївський політехнічний коледж», 2013 p.


Викладено методику проведення виховного заходу до Дня писемності й української мови, яка поглибить знання студентів відомостями з історії української мови, покаже її красу, багатство через твори українських поетів про мову.


Для класних керівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Рецензент:
Станкевич О.В. – заступник директора з виховної роботи ДВНЗ «Макіївський політехнічний  коледж»

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії природничих дисциплін

Протокол №_______ від ________20_______
             І.А. Шуміліна

Голова циклової комісії:________________









Зміст


Передмова…………………………………………………...…..4
Обґрунтування…………………………………………………..5
Сценарій виховного заходу…………………….......…    6-26
Висновки……………………………….……………..…….….27
28Використана література…………………………………28






Передмова

Володіти нормами української літературної мови, мати високу культуру її повинен кожен громадянин України. До того ж для студентів українська мова є не лише навчальною дисципліною, предметом вивчення, а й великим багатством, яким треба вміти користуватися, яке треба берегти і примножувати.
У даній розробці пропонується зразок виховного заходу, що сприятиме поглибленому вивченню історії української мови, усної народної творчості, літератури, покаже багатство, красу мови через твори українських поетів. Запропонований матеріал можна використати на виховній годині, присвяченій дню писемності й української мови, який святкується 9 листопада кожного року, а також вибірково на виховній годині, присвяченій Міжнародному дню рідної мови, який відзначається за рішенням ЮНЕСКО 21 лютого.
Виховний захід посилить інтерес студентів до історії рідного народу, до літератури, поглибить знання відомостями з історії української мови, заохотить до вивчення мови. Відбираючи матеріал для виховного заходу враховувались насамперед доцільність пропонованих творів, їх доступність і посильність рівню сприймання студентів. Питання мови для народу - одне з найголовніших. Через твори українських поетів М. Рильського, В. Самійленка, О. Підсухи, О. Олеся, Д. Білоуса та інших про мову виховується почуття гордості за приналежність до українського народу, любов і повага до рідної мови.
Важливо зацікавити студентів творчістю талановитих авторів, допомогти відчути їм всі барви їхнього поетичного слова. Це рекомендується зробити шляхом виразного читання поезій, заздалегідь підготовлених студентів. Захід буде ніжнішим, душевнішим, якщо будуть лунати українські пісні.



Обґрунтування теми
Ще найдавніші предки замислювалися над природою слова. Свідчення тому знаходимо в національних пам'ятках культури. Наші славетні пращури - «сівачі» рідної мови ще в час Київської Русі усвідомлювали загальнолюдську функцію слова, його державну вагу, творчу місію. Ярослав Мудрий в ім'я блага, честі, культур народу не тільки зводив міста, творив закони, а й збирав книжників, створював бібліотеки, сприяв розвиткові писемності.
Українська мова витерпіла страшне лихоліття татарщини, пережила утиски. І, перегорівши як криця, дійшла до нас чистою, музичною...
У ході виховного заходу заплановано формування наступних компетенцій:
ü  студенти усвідомлюють, що поступово українська мова утверджується у всіх сферах життя;
ü  удосконалюють навички вільного володіння українською мовою;
ü  збагачують свій словниковий запас, розвивають усне мовлення.

Очікуваний результат:
кожен студент повинен виявляти мовну-комунікативну компетентність.




 «Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.
» (Свято писемності й української мови)
Мета:
1.      поглибити знання студентів відомостями з історії української мови;
2.      показати її красу, багатство через твори українських поетів про мову;
3.      сприяти розширенню словникового запасу студентів;
4.      виховувати патріотичні почуття, любов і повагу до рідної мови.
Методичне забезпечення:
1.     Методична розробка
2.      Презентація
Обладнання: святково прибрана зала, рушники, плакати з висловлюваннями про мову, портрет Т.Г. Шевченко
Технічні засоби: мультимедійний проектор,  комп’ютер, екран.




Перебіг свята писемності й української мови



Лунає музика «Київський вальс», танцюють слухачі підготовчих курсів для вступу до коледжу,
     
Класний керівник.
 9 листопада ми святкували - День української писемності та мови.
В листопаді 1997 р. був виданий указ Президента України "Про День української писемності та мови".

В ньому сказано про те, що за ініціативою громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства встановлено в Україні День української писемності та мови, який відзначається щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.
Людина, яка втратила свою мову - неповноцінна, вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. В неї зовсім відмінніша рефлексія і користується вона, за визначенням І.Франка, "верхньою" свідомістю

Нагадаємо, 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка - видатного Кобзаря, Україна відзначить 9 березня 2014 року..
Цьогорічний Шевченківський урок - це ваш перший урок гордості за власну державу і свій народ. Це - лише початок вашого великого шляху пізнання рідної землі, її історії та культури, проведений з метою сприяння вивченню молодим поколінням творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка
Сьогодні ми продовжимо вивчати спадщину народа
Українська мова - державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: у Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 мільйонів людей і вона входить до другого десятка найпоширеніших мов світу.
Розпочинаємо усний журнал, присвячений Дню української писемності і мови.
«Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.»
 (Свято писемності й української мови)



Доповідач  . Упродовж невеликого проміжку часу ми з вами гортатимемо сторінки усного журналу, з якого дізнаємося про тернистий шлях становлення і розвитку української мови, української писемності . Утвердження української мови як державної мови.

Доповідач.
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.

Доповідач.    Вишукана у розмові інтелектуалів, строга і регламентована у діловодстві, легка і гнучка у бесіді друзів, образно багата, лексично наповнена в літературних творах… Такою постає українська мова перед нами сьогодні.
Також будьте допитливими і натхненними – і перед вами відкриються неозорі виднокола української мови.

Доповідач.
Мова кожного народу – неповторна і – своя

 В ній гримлять громи в негоду                

 В тиші – трелі солов`я                
 На своїй природній мові
І потоки гомонять,
Зелен - клени у діброві
По – кленовому шумлять.
Солов`їну, барвінкову,
Колосисту – на віки –
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її плекати
Буду всюди й повсякчас, -
Бо ж єдина – так , як мати,-
Мова в кожного із нас.

Доповідач.
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, І розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.

Доповідач.  розповідає вірш Степана Галябарди
Мови чарівний голос
На ріці життя тихо меле млин часу,
І у вишині зорі по одній гасить
та запалює замість них нові знову
І несе у світ пломінкий вогонь слова.
Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос.

Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
    Зачаруй мене ніжною
   Українською піснею.

Засвітає день квітами пісень ясно,
Літо щедре йде, сто надій цвіте рясно.
З рідної землі б”є вже джерело знову
І течуть слова у дзвінкий кришталь мови.
 Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос

Доповідач.

 Відкриваємо сторінку

      “Від кирилиці до Кобзаря”
Гробниці, кості й мумії мовчать,
А слово – вічне ніби далина.
Із темряви віків, де цвинтаря печать.
Лиш чути письмена …

Доповідач.. “Історія – скарбниця наших діянь. Свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє,” – говорив один з наймудріших серед письменників, іспанець Сервантес. Саме як “скарбниця наших діянь”, історія показує численні приклади того, що навіть найновітнішим відкриттям часто – густо передували здогади, пошуки та роздуми.

Доповідач. . Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі й часи розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у східних слов”ян дуже складна і досі не розв”язана.
Протягом багатьох років  учених цікавлять такі питання : коли і як народилася слов”янська писемність, слов”янська абетка і чи мали наші предки до цього якісь інші писемні знаки.

Доповідач.. Тривалий час побутувала думка, ніби – то наші пращури завели писемність лише після Хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги.
Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо в Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили, та й досі знаходять, - на кам’яних плитах, надгробках, амфорах – таємничі, незрозумілі знаки.

Доповідач.. Перший історик слов”янської писемності болгарський книжник, учений чернець Чорноризець Храбр, який жив у X сторіччі при дворі болгарського царя Симеона, у книзі “ Сказання про письмена”  розповідає про два етапи розвитку слов”янського письма. Перший - коли слов”яни ще були язичниками, отож читали та ворожили за допомогою рисок та зарубок.
Другий етап – коли вони хрестилися то почали писати римськими і грецькими  письменами, але було це письмо "без обустроєнія", тобто не пристосоване до слов”янської мови.
Письмо у вигляді “черт і різ” використовували для позначення належності речей певній особі, позначення кількості речей, тварин або осіб, для гадання та інших подібних функцій.

Доповідач. Прямим попередником слов”янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов”ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Костянтин Філософ ( Кирило ) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки ).За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов”ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов”ян. Костянтин ( Кирило ) ( 827 – 14 лютого 896 р. ), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій ( 815 – 6 квітня 885 р. ) був управителем однієї слов”янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.
У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов”янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
-  Адже ви обоє солуняни,- сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов”янськи. Я знаю, - додав він, звертаючись до Костянтина, - ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у “Житіях Кирила і Мефодія”.

Доповідач. Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!
-  За свідченням джерел Костянтин перед від”їздом до Моравії розробив слов”янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов”янську абетку на 3 – 4 богослужебні книги, перекладені на слов”янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  ( 880 р. )  Костянтина названо “ творцем слов”янського письма”.
     
Доповідач. Існує два різновиди старослов”янських писемних знаків : кирилиця ( на честь першовчителя слов”ян ) і глаголиця .
Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов”ян .Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов”янські народи : російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди : устав, півустав і скоропис. В середині XVI ст. у східних слов”ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою “Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Класний керівник. Я переконана, що немає жодного українця, який би не був зачарований мелодійністю, душевністю нашої української пісні.
   
Кирпичников Денис виконує пісню під гітару

Доповідач.  Відкриваємо сторінку

Українська мова серед східнослов’янських мов.

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте корінням родоводу.
І тільки той у кого серце чуле,
Хто знає, береже минуле,
Хто вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє
Вивершить прекрасне.

Доповідач.  В 1840 р., коли вперше було видано твори Т.Г.Шевченка, з того часу українська літературна мова стала на важкий але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. На цьому шляху і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.

 “Ну що б, здавалося слова  ?
Слова та голос,
Більш нічого.
А серце б’ється, ожива
Як їх почує…”

Доповідач.   
Мово рідна. Слово рідне !
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
Як ту мову мож забути
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила ?!
Ой тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом !
Мово рідна. Слово рідне !
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.

      Доповідач.  У цілості збереглася найцінніша пам’ятка давньоруської літератури “Слово о полку Ігоревім”. А найперша наша пам’ятка, написана в Києві 1056-1057 pp. - це “Остромирове Євангеліє”. На “Пересопинському Євангелії"” присягали на вірність Україні наші президент JI. Кравчук, Л. Кучма, В. Ющенко, В. Янукович.

Классний керівник
А тепер послухаємо Цибанєва В. В. - головного хранителя фондів Макіївського краєзнавчого музею. (виступ гостя свята)

Доповідач.  З часу друку перших книг українською мовою пройде трохи більше 200 років і російський цар Петро І накладе заборону на друкування українських книг. З цього часу починається важкий, усіяний колючими тернами шлях нашої мови.
(Звучить мелодія пісні “Думи мої, думи... ” на слова Т. Шевченка)
(Із глибини виходить дівчина із запаленою свічкою і читає “Молитву”О. Яворської).
Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголосі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке колись Шевченко покохав.
Ти все знесла: насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжелюдей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей!
Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров, пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

Доповідач.  Статус мови міжнаціонального спілкування в державі розглядається як чинник повнокровного розвитку духовних сил українського народу. Послухаємо, як весело звучить для нас українська мова.

Доповідач.  На жаль, нерідко ще зустрічаються такі люди, як в гуморесці Павла Глазового.
’’Кухлик”
Дід приїхав із села,
Ходить по столиці.
Має гроші - не мина
Жодної крамниці.
Попросив він: -
Покажіть
Кухлик той, що з краю.
Продавщиця: Што ? Чево?
Я не понимаю.
Кухлик, люба, покажіть.
Той, що з боку смужка.
Да какой же кухлик здесь.
Если это кружка!
Дід у руки кухлик взяв
І насупив брови.
На Вкраїні живете
Й не знаєте мови...
Продавщиця теж була
Гостра та бідова.
-У меня есть свой язик
Ни к чему мне мова.
I сказав їй мудрий дід:
Цим пишатися не слід,
Бо якараз така біда
В моєї корови:
Має бідна язика
І не знає мови.

Доповідач.  Та чи можемо ми не згадати на цьому святі нашого Великого Кобзаря Т. Шевченка, який став основоположником української літературної мови, але сам ніколи не забував родоначальника української мови І. Котляревського, називаючи його Батьком української мови.
“Будеш, батьку, панувати,
Доки живуть люди,
Доки сонце в небі сяє,
Тебе не забудуть”.
І після І. Котляревського, Т. Шевченко відшліфував нашу мову, дорогоцінний діамант нашого народу. В. Самійленко прекрасно сказав про це у вірші “Мова”, присвяченому Тарасу Шевченку.

Доповідач.  Хочу нагадати вислів відомого мовознавця, перекладача, автора перших правописів, священика, професора Івана Огієнка. Він казав: “Мовне каліцтво - є початком каліцтва душі”. А Дмитро Білоус писав:

Коли забув ти рідну мову,
Біднієш духом ти щодня,
Ти втратив корінь і основу,
Ти обчухрав себе до пня.

Класний керівник. Красу рідної мови ми відчуваємо в піснях: прослухайте у виконанні абітурієнта нашого коледжу Павла Кожури пісню «У тебе так багато сторін» слова та музика  групи «Скай»

Доповідач.  А зараз весела сторінка: Ми знаємо український.
пропонує студентам виконати  наступні завдання: дати якнайбільше правильних відповідей на поставлені запитання.
                                                      1.          Які алфавіти складаються із шести літер? (азбука, абетка).
                                                      2.          У якому вигуку є 100 однакових звуків? (стоп).
                                                      3.          За який приголосний звук треба сховати інший приголосний, щоб вистрілили разом кілька гармат ? (залп).
                                                      4.          Від яких двох букв стає жарко, гаряче? (пече).
                                                      5.          Який синонім прислівника “тепер” не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (зараз).
                                                      6.          Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? (сир - рис).
                                                      7.          Що знаходиться всередині школи? (о).
                                                      8.          Що стоїть між підлогою і стелею? (і).
                                                      9.          Чим закінчується і зима, і весна? (а).
                                                   10.       Як написати слово “робота “ п’ятьма літерами? А чотирма? (праця, труд).
                                                   11.       Що треба зробити, щоб майка злетіла? (чайка).
                                                   12.       Чим закінчується і вечір, і ніч? (приголосним).
                                                   13.       Яка тваринка ховається сама в себе? (нірка)
                                                   14.       Які два займенники, написані поруч, псують дорогу? (ями).

пропонує студентам виконати  наступні завдання: дати якнайбільше правильних відповідей на поставлені запитання.

                                                      1.          Слово - не полова, а язик -...( не помело)
                                                      2.          Обіцянка - цяцянка, а дурнева -... (радість)
                                                      3.          Вола в’яжуть мотуззям, а людину ... (словом)
                                                      4.          Удар забувається, а слово ...(пам’ятається)
                                                      5.          Шабля ранить голову, а слово ...(душу)
                                                      6.          Від теплого слова і лід ...(розмерзає)    
                                                      7.          Хто мовчить, той двох ...(навчить)
                                                      8.          Довгим язиком тільки... (полумиски лизати)
                                                      9.          Що вимовиш язиком, то не витягнеш ... (і волом)
                                                   10.       Добре слово краще, ніж ...( готові гроші)

Класний керівник підводить підсумок, вручає призи — цукерки.

Доповідач. Остання сторінка. Мова - це показник культури людини.
Перші поняття про мову, про щастя, добро і ласку нерозривно пов’язані з образом найдорожчої для нас людини – матері. А її колискова звучить найніжнішою музикою і тоді, коли посрібляться наші скроні. З колискової пісні починається потяг людини до добра, творчості й снаги.

Доповідач.  .
 Одна Батьківщина і двох не буває.
Місця, де родилися завжди святі.
Той долі не знайде в житті .

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав ?
Чи можна забути ту стежку до хати,
Що босим колись протоптав
У рідному краї і серце співає,
Лелеки здалека нам весни несуть.

Тут мамина пісня лунає і нині,
Її підхопили поля і гаї,
Її вечорами по всій Україні
Співають в садах солов”ї.
І я припадаю до неї устами
І серцем вбираю, мов спраглий води.
Без рідної мови, без пісні, без мами
Збідніє, збідніє земля назавжди

Доповідач.  Мова - це показник культури людини. Недаремно кажуть: “Заговори, щоб я тебе побачив”. На жаль, сьогодні небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості є, насамперед, те. що в результаті злиття української і російської мов , утворився так званий “суржик”, який є небезпечний і шкідливий, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу. Ще 40 років тому Максим Рильський закликав:

(Вірш “Мова” Максима Рильського)

Як парость виноградної лози
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіше від сльози
 Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм життям.
Прислухайся, як океан співає –
Народ говорить.
І любов, і гнів
У тому гомоні морськім.
Немає Мудріших, ніж народ, учителів!
У нього кожне слово - це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля,
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч в Грінченка і Даля.
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Доповідач.  
Хто сказав, що наша мова груба?
Груба лиш тому, кому не люба
Де іще від матінки - матусі
Ти почуєш: спатоньки - спатусі?
Ну яка на світі знає мова
Зменшувальні форми дієслова?
Хоч у нас і кажуть, що невістка
Буцімто чужа у хаті кістка,
Та недавно у в одній господі
Чув таке я, що повірить годі.
Каже до невістоньки свекруня:
“Ти вже хочеш їстоньки, Віруню?
Хто ж сказав, що наша мова груба?
Груба лиш тому, кому не люба.
Ну скоріше, незбагненна мова,
Лагідно - чарівно-загадкова.
Де ще в світі є така країна,
Як терпляча Україна - ненька,
Щоб у тих, хто їй завдав руїни,
Звали незлобливо - воріженьки?

Доповідач.
 Хто любить, той легко вчить.
Якщо з українською мовою
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст,
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній вимовляється
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
Тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова - основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим буває дитя!

Доповідач. 
(Виходить дівчина в українському костюмі).
Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту,
Євшан-зілля, з роси, з дніпровської води,
 від зорі і місяця народжена.
Мово! Мудра Берегине,
що не давала погаснути зеленому вогнищу роду нашого
 і тримала народ на небесному олімпі волелюбності,
слави і гордого духу.


( Звучить пісня про Україну -Ніч яка місячна…)

Класний керівник. Шановні присутні в залі ! Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови.
Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

Ми згадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної мови, прослухали виступи своїх товаришів. Підсумовуючи, наголосили, що нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання  - відродження української мови, державності, нації. Це наш історичний обов’язок. Захищаючи рідну мову, ми захищаємо свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не  слід бути байдужими до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови.

Лунає звукозапис «Осенний вальс»






Висновок
Студенти згадали історію виникнення писемності, відчули красу рідної мови, прослухали виступи своїх товаришів. Підсумовуючи, наголосили, що нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання  - відродження української мови, державності, нації. Це наш історичний обов’язок. Захищаючи рідну мову, ми захищаємо свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не  слід бути байдужими до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови.
Відчулося, що студенти зацікавилися творчістю талановитих  українських авторів, виразно читали поезії, уважно слухали  пісні, з задоволенням інсценували уривки з творів. Виступ головного хранителя фондів Макіївського краєзнавчого музею захопив студентів. По завершенню кожному хотілося доторкнутися до старовинних книг, які були представлені гостем.
Студенти переконалися, що знати, берегти і примножувати знання про рідну мову – обов’язок кожного українця.



Використана література:
1.      Все для вчителя. Інформаційно - практичний бюлетень, 2003
2.      Могила Н.М. 3 живого джерела: Позакласна робота з української мови. Донецьк, 1997.
3.      Позакласний час, 2003, с. 25 – 30.
4.      Слоньовська О.В. Конспекти уроків з української літератури, 11 клас, Київ: “Рідна школа”, 2001 р.
5.      Українська мова і література в школі, 2001, № 6, с. 54 - 58.
6.      Українська література, 10 клас: Хрестоматія (Упорядник Борзенько О.І., Сподарець М.П. - Харків: Ранок, 2000).

7.      Українська література, 11 клас: Хрестоматія (Упорадник Сподарець М.П. - Харків: Ранок,2000).

Комментариев нет:

Отправить комментарий